Поиск по тексту сайта:


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Батькам, про важливе...

НА ДОПОМОГУ БАТЬКАМ

Сайти для батьків: загальні

Діти України www.children.edu-ua.net/documents.php?section_id=79

Дитячий портал "Солнышко" www.solnet.ee

Сторінка "Виртуальная школа" - уроки, тексти, ілюстрації за темами: готовність до школи, навчання історіі, математиці, російській мові, малювання і т.д. www.solnet.ee/school/index.html

Інтернет-енциклопедія сім'ї, материнства, дитинства www.uaua.info

"Малеча" - ресурс для сучасних батьків www.malecha.org.ua

"Мама-Тато" www.mama-tato.com.ua
Дитячий портал "Солнышко" www.solnet.ee

Сторінка "Виртуальная школа" - уроки, тексти, ілюстрації за темами: готовність до школи, навчання історіі, математиці, російській мові, малювання і т.д. www.solnet.ee/school/index.html

"Словограй". Літературний сайт Ігоря Січовика http://slovogray.narod.ru

Дитячий розважально-розвиваючий сайт "Кошки-Мышки" http://koshki-mishki.ru

Пісеньки, вірши, ігри, загадки, прислів'я, розвиваючі ігри, розмальовки, статті, конкурси, форум.

Ребенок.ру www.kid.ru/index.php3

Дитяча психологія для батьків http://psyparents.ru

Дитячий психолог: статті, консультації http://mir-detej.kiev.ua
Inter-Педагогіка www.inter-pedagogika.ru

"Детисайт". Ліцей для батьків www.detisite.ru/parents

"До и после трех" http://azps.ru/baby/index.html

Сторінки дитячого психолога Олени Прудіус http://eprudius.narod.ru/glavnaya.htm

"Почемучка" - Сайт для дітей та їх батьків http://pochemu4ka.ru

Безплатна дитяча електрона бібліотека КП http://flashsait.com

Іграшка - енциклопедія майстерності http://igrushka.kz

 

ДІТИ, ЯКІ ГРАЮТЬ В ІГРИ АБО КОМП’ЮТЕРНА ЗАЛЕЖНІСТЬ

     Першими ознаками комп’ютерної залежності дитини є: 

– пропуски шкільних занять через комп’ютерну гру вдома або відвідування комп’ютерного клубу;
– просиджування біля комп’ютера у нічний час;
–приймання їжі не відриваючись від комп’ютерної гри;
–уявлення і асоціювання себе з героями комп’ютерних ігор;
–відсутність інших захоплень крім комп’ютерних ігор;
–надання переваги комп’ютерним іграм, ніж спілкуванню;
– загальний час, проведений за грою перевищує час виконування домашніх завдань, прогулянки, спілкування з батьками і однолітками, інші захоплення; –не уявлення чим себе зайняти, коли комп’ютер зламався; –конфлікти з батьками і їх шантажування у відповідь на заборону проводити час за комп’ютером.

  Що ж може вберігати дитину від формування комп’ютерної залежності?

Відповіддю на це питання є можливість отримувати в реальному житті те, що їй може дати віртуальний світ і тоді дитина буде захищена від комп’ютерної та інший видів залежностей. Цим може бути: 

–яскраве, насичене, інтересне життя;

– можливість відчувати азарт і ризик; 

–можливість відчувати агресію приємлемим способом; 

 –можливість грати і реалізовувати свою цікавіст

– можливість повноцінно спілкуватися з батьками і однолітками.

Тест для батьків «Ознаки комп’ютерної залежності у дитини?»

Кожен день грає на комп’ютері.
Після початку гри втрачає відчуття часу.
Не бажає залишати гру незакінченою.
Їсть без відриву від монітору.
Не визнає, що дуже багато часу проводить за грою на комп’ютері.
Ви докоряєте дитині за те, що вона багато часу проводить за грою на комп’ютері.
Не закінчує гру, якщо досягає будь-якого рівня складності, іде далі.
Порівнює результати з старими і пишається цим, повідомляє про це всім, кому тільки можливо.
Грає замість виконання домашніх завдань.
Як тільки дорослі залишають домівку, дитина біжить до комп’ютера і з почуттям полегшення починає грати.
Якщо Ви позитивно відповіли на 5 питань із 10, то можете бути впевнені в тому, що Ваша дитина попала в залежність від комп’ютерних ігор

 

ЯК УНИКНУТИ КОНФЛІКТІВ ІЗ ВЛАСНОЮ ДИТИНОЮ?

 Ми самі провокуємо конфлікти, а потім не можемо зрозуміти, чому нас не слухаються, не розуміють, роблять все навпаки.

Чи можна поліпшити взаємини з дітьми? Чи можна не дратуватися, не сваритися? Звичайно. Просто потрібно дотримуватися лише трьох правил:

     любити їх (що ми й робимо);

     поважати (що робимо дуже рідко);

     створювати умови для співпраці (чого робити не вміємо).

Треба прислухатися до думки дитини й контролювати свою реакцію на її поведінку. У цьому вам допоможуть кілька практичних порад. Спробуйте застосувати їх у спілкуванні, і ви переконаєтеся, наскільки вони дієві.

ПРАВИЛО «ОДНОГО СЛОВА»

Якщо ви хочете, щоб дитина вас «почула», не висловлюйте всього, що думаєте про її поведінку. Використайте «правило одного слова», яке характеризувало б ситуацію. Можливо, його доведеться повторити кілька разів, але це краще, ніж кричати й погрожувати. Наприклад, перед сном дитина має скласти свої іграшки. Якщо ви скажете: «Скільки разів я тобі говорила, що іграшки треба збирати! Ти така велика, а дотепер не можеш цього запам'ятати», — дитина вже після першої фрази перестане сприймати сказане. Спробуйте замість гнівної тиради вимовити (тільки не в наказовому тоні, а як нагадування) одне слово: «Іграшки!». Воно стане своєрідним сигналом до збирання.

РЕЗУЛЬТАТИ НЕСЛУХНЯНОСТІ

Пригадайте, скільки разів протягом дня вам доводиться говорити своєму синові або доньці: «Зроби математику, а то одержиш двійку», «Іди снідати, інакше їжа охолоне», «Не випереш шкарпеток — підеш у брудних»? Чи спрацьовують ваші вказівки? Чи не краще кілька разів дати дитині змогу переконатися, до чого призводить неслухняність, і які її наслідки. Якщо син не зробить математики то завтра на уроці він одержить двійку. Якщо донька не прийде вчасно до столу — їстиме холодний суп. А якщо не випере шкарпеток — ранком надягне брудні. Нехай спробує — як це неприємно.

ЦЯ ВАЖЛИВА ФРАЗА «ТІЛЬКИ-НО»

Є кілька слів, яких вам треба намагатися не вживати: «якщо», «чому», «ти ніколи...». Фрази з «якщо» зазвичай починаються з погрози: «Якщо ти не будеш чистити своїх черевиків, я ніколи не куплю тобі нових». У дитини одразу ж виникає відповідна негативна реакція: ну й не треба.

Фрази з «чому» — звичний початок обвинувачення. Після тиради: «Чому ти не кладеш речей на місце?», — ваше маля почне оборонятися, виправдовуватися.

Словосполучення «ти ніколи» також сприймається в штики. «Ти ніколи не підмітаєш у кімнаті...» — звучить як обвинувачення, а не спонукання до дії. Краще сказати: «У кімнаті багато пилу. Час підмести підлогу. Може, ти допоможеш мені?».

Якщо ви хочете, щоб дитина виконала не надто приємну для неї роботу, спробуйте побудувати фразу так: «Тільки-но кімната буде прибрана, ми зможемо разом подивитися телевізор».

СВОБОДА ВИБОРУ

Кожен із нас має свої вподобання, смаки, переконання. І ваша дитина, хоч би якою маленькою вона була, — не виняток. Не утискайте її прав, адже вона — особистість, яка здатна самостійно вирішити, яку їжу й одяг вибрати, в якій послідовності виконувати доручену їй роботу. Запитайте, їстиме вона на сніданок бутерброд із сиром чи з ковбасою. Перед тим, як купити доньці сукню, обговоріть із нею колір і фасон. Під час прибирання у квартирі запропонуйте на вибір вимити підлогу або підмести.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРО НЕПРИЄМНОСТІ

Відвідування лікарів та інші неприємні події дитина сприйматиме інакше, якщо поговорити з нею про це заздалегідь: «Я розумію, що тобі не хочеться, але йти треба».

Часто буває так: у гостях ваше дитя настільки захоплюється грою з друзями, що його ніяк не повести додому. Домовтеся: «Давай поставимо годинник на певний час. Коли він задзвенить, ми підемо додому».

ПРАВО НА БАЖАННЯ

Ваша дитина голосно вимагає в магазині машинку. Ви можете відреагувати на це за звичкою: «Тобі все мало! У тебе ж удома п'ять машинок!», — і витягти дитину, яка репетує, з магазину. А можете не купувати іграшки, але визнати право дитини бажати її: «Я розумію тебе, машинка справді гарна, але сьогодні ми не планували купляти її». І дитина заспокоїться, навіть не одержавши заповітного автомобіля.

ВІДМОВА ВІД КРИТИКИ

Критикувати — означає засуджувати, оцінювати, таврувати ганьбою. Критика викликає опір. Згадайте, як ви самі реагували на зауваження батьків, і зрозумієте, чому ваші діти «обороняються». Син не може розв'язати задачі? Простіше його висміяти: «Вона ж легесенька! Ми з тобою все розібрали вчора! Як можна такого не зрозуміти?!». Реакція буває різною. Від: «Я — дурень» до «...ну і не буду робити взагалі». Але ви допоможете, якщо скажете: «Так, це нелегко. Але я переконаний, що ти впораєшся. Подумай ще».

Звичайно, ці поради не універсальні. Не сподівайтеся, що тільки завдяки їм у вашій оселі одразу ж запанує тиша та злагода. Будьте готові До того, що діти можуть підозріло поставитися до вашого «нового» поводження. Але якщо за день хоч раз вдасться запобігти конфлікту — це означає, що ви на правильному шляху.

Кожна дитина — неповторна, і вам вирішувати, які методи застосовувати в тій або іншій ситуації.

Пробуйте, шукайте, підходьте до виховання дитини творчо. Час і сили, витрачені на відновлення миру в родині, варті того.

 

 

ВЧИНКИ ДІТЕЙ, ЗАЛЕЖАТЬ ВІД УМОВ, ЯКІ ЇМ СТВОРИЛИ:
  •  Якщо діти живуть із критикою, вони вчаться засуджувати.
  •  Якщо діти живуть із ворожістю, вони вчаться битися.
  •  Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися.
  •  Якщо діти живуть у жалості, вони вчаться жаліти себе.
  •  Якщо діти живуть із глузуванням, вони вчаться бути боязкими.
  •  Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться  розчаровуватися.
  •  Якщо діти живуть із соромом, вони вчаться почуватися винними.
  •  Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться бути довірливими.
  •  Якщо діти живуть у терпимості, вони вчаться біти терпимими.
  •  Якщо діти живуть із похвалою, вони вчаться бути вдячними.
  •  Якщо діти живуть із визнанням, вони вчаться любити.
  •  Якщо діти живуть зі схваленням, вони вчаться любити себе.
  •  Якщо діти живуть із розумінням, вони вчаться бути цілеспрямованими.
  •  Якщо дітей вчать ділитися, вони вчаться бути щедрими.
  •  Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими.
  •  Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими.
  •  Якщо діти живуть у доброті й увічливості, вони вчаться поважати.
  •  Якщо діти живуть у безпеці, вони вчаться вірити в себе і довіряти іншим.

Ніжності, любові, тепла, підтримки, розуміння, турботи, схвалення, похвали, посмішки!

   

1
2
3
4